Про школу
Про школу ...
В 60-х роках XIX століття відкривалися парафіяльні, повітові, губернські школи (гімназії), а також університети. Парафіяльні школи створювалися при церковних парафіях і за своїм рівнем були початковими. Навчання в них тривало 4-6 місяців. Дітей навчали читанню, письму, першим діям арифметики, основам православної віри (Закону Божому), давались також основні відомості із землеробства і ремесел.
У Джурині школа була відкрита у 1863 році. Перші відомості про двокласну парафіяльну школу у Джурині містяться в "Епархіальньїх ведомостях Каменец-Подольской епархии" за 1897 рік. У школі тоді працював один учитель, який навчав 20-25 учнів. Джурин у свій час був містечком і вже у 1881 році в приміщенні колишнього волосного правління відкрито міністерське двокласне сільське училище з чотирирічним терміном навчання. Училище було спільним для Покровського і Різдв'яно-Богородицького приходів села Джурина. До училища влилися і єврейські школи.
З 1908 року школа стає чотирикласною. Це була вже велика початкова школа. У ній, крім уже відомих предметів, читалися практична механіка, місцевий землепис, природознавство, практичне землеробство і садівництво. (А.Крьілов. Населенньїе места Подольской губернии. Ка-
менец-Подольский. 1905 год).
Щорічно,аж до 1917 року,у школі навчались майже 6О учнів, яких навчали два вчителі - Володимир Сидорович Мачушенко і Яніна Казимирівна Дорохольська. Учителював тут і чоловік Яніни Дорохольської - Владислав, але царський уряд за вільнодумство позбавив його ціє їпосади, видавши так званий"вовчий білет".Взимку 1917 року Дорохольськівиїхали з села.Слід їх загубився назавжди.
Прогресивною людиною був учитель В.С.Мачушенко.У буремні роки визвольних змагань він підтримував Українську Народну Республіку та Центральну Раду. Своїми переконаннями ділився з учнями.Коли Україну захопили більшовики, він виїхав до Польщі.
Обов'язковим предметом у тогочасній школі був Закон Божий, викладав його місцевий священик. Шкільне приміщення, розташованебіляцеркви,було добре збудоване і збереглося донині.Складалася школа з двох класних кімнат і двох квартир для вчителів. Навчання було не обов'язковим. Бажаючих учитися було завжди більше, ніж дозволяли умови школи. Остаточне слово щодо зарахування дітей завжди залишалося за священиком. Уроки проводилися тільки російською мовою. Користуватися українською мовою було суворо заборонено. У такій школі дитина потрапляла в чужий для неї світ. Нічого свого вона не бачила, не чула. Через це відставав розумовий розвиток дитини, зникало бажання вчитися. Проте, як згадують старожили села Джурина, учитель В.Мачушенко на свій страх і ризик приносив і читав школярам твори Т.Г.Шевченка.
Пізніше біля церковнопарафіяльної школи збудували ще два приміщення. Водному з ниху 1910 році було організовано однорічну ремісничу школу. До неїприймалихлопчиків,які закінчили початкову школу.У ремісничій школі хлопчики здобували професії слюсаря, токаря, коваля, столяра.
У1918 році, колив Джурині вже встановлювалася радянська лада, на основі церковнопарафіяльної школи було організовано чотирирічну народну школу. Першим керівником цієїшколи був Петрик Дмитро Кирилович. Школа працювала у дві зміни, але всіх бажаючих у школу прийняти не було змоги.
У 1920 році на території місцевого цукрового заводу організували семирічнушколу. Очолив її Федоров Володимир Іванович, учителями були Б.М.Зінченко, Л.В.Нікітін, А.В.Топоровський.
У1923 році семирічну школу об'єднали з народною початковою школою. Вона стала називатись фабрично-заводською семирічкою.
Керівником цієї школи був Лев Григорович Снігурський. Перший випуск сьомого класу відбувся у 1927 році. У ці роки з'явилася змога охопити всіх дітей села початковою освітою, з'явилися паралельні класи. У 1934 році семирічку було реорганізовано в середню школу з десятьма класами. Перший випуск десятого класу відбувся в 1937 році.
У роки Другої світової війни Джурин знаходився у румунській зоні окупації. В ці роки школа продовжувала працювати, але вже як семирічна. Директором Джуринської школи підчас окупації був Лотоцький Всеволод Феодосійович. У 1945 році його за надуманим звинуваченням (за зв'язок з окупантами) було засуджено. Після відбуття покарання жив і працював у Немирові.
1 квітня 1944 року через 10 днів після приходу Червоної Армії школа знову почала працювати за радянськими програмами та підручниками.
У другій половині 40-х школу нетривалий час очолювали: Танська Ольга Григорівна, Сайчук Дмитро Микитович, Корнілецький Тарас Дмитрович.
У 50-ті роки минулого століття школою керували Грицюк Герасим Григорович, Марченко Костянтин Григорович, Салюк Іван Іванович.
У кінці 50-х матеріальна база школи була вже безнадійно застаріла. Постало питання будівництва нової школи.
У 1961 році на південно-західній околиці Джурина було збудоване нове приміщення школи. Але це лише частково поправило стан справ. Школа була перевантажена. Тож початкові класи залишалися в приміщенні старої школи. Очолював будівництво директор школи Зукін.
У 60-80-х роках школу очолював Блаватнік Наум Борисович.
У 1981-2010 роках школою керувала Хашко Зоя Володимирівна.
У даний час школу очолює Лисак Сергій Іванович
Навігація
- Головна
- Новини
- Про школу
- Фотоальбом
- Контакти
- Громадська приймальня
- Корисні посилання
- Пошта
- Для батьків
- Наші досягнення
- Спорт
- Щоденник мовного загону
- Прозорість та інформаційна відкритість закладу
- ЗНО
- Психологічна служба
- Графік навчального процесу під час дистанційного навчання
- До уваги батьків під час карантину!
- Публічні закупівлі
- Система забезпечення якості освіти
- Виховна робота
- Безпека життєдіяльності
- Електронний журнал
- Сімейне (домашнє) навчання
Новини
З 15.11.21 по 26.11.21 включно 2-А клас переходить на дистанційне навчання
Контакти
Адреса:с.Джурин,
вул.Смавзюка,55
Тел.:23226
Email: